Балаклеївська територіальна громада
Черкаська область

Освітня програма ЗДО на 2022-2023 н.р.

Дата: 08.05.2023 15:29
Кількість переглядів: 1112

      

СХВАЛЕНО                         
Педагогічною радою закладу
дошкільної освіти  «Сонечко» 
с. Балаклея  Балаклеївської
сільської ради протокол від 30.08.2022 р. №1


Директор закладу дошкільної
світи «Сонечко» с. Балаклея

Балаклеївської сільської ради            
Наталія ХАРЧЕНКО

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Освітня програма

закладу дошкільної освіти «Сонечко»

 с. Балаклея Балаклеївської сільської ради

на 2022/2023 навчальний рік

 

Зміст

Вступ.  

Розділ 1. Проблема та завдання, над якими працюватиме заклад ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ у 2022-2023 н.р.

Розділ 2. Права та обов'язки здобувачів освіти

Розділ 3. Умови забезпечення якості  дошкільної освіти в ЗДО

1. Кадрове забезпечення

2. Середовище ЗДО

Розділ 4. Портрет випускника

  1. Показники компетентності
  2. Наступність ЗДО та ЗЗСО

Розділ 5. Планування освітньої діяльності ЗДО у 2022-2023 навчальному році в умовах воєнного стану

1. Навчальне навантаження

2. Форма планування роботи з дітьми

3. Планування роботи з батьками

Розділ 6. Особливості організації освітнього процесу

  1. Профільне спрямування
  2. Гурткова робота
  3. Використання інноваційних методик та технологій

Розділ 7. Якість наданих освітніх послуг

Розділ 8. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми.

   
   
   

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Освітня  діяльність  у  закладі дошкільної освіти у 2022/2023 навчальному році буде організована відповіднодо:

  • Закону України «Про освіту»;
  • Закону України «Про дошкільну освіту»;
  • Про внесення змін до деяких законів України щодо державних гарантій в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану
  • Про правовий режим воєнного стану (стаття 15 п. 44)
  • Базового компонента дошкільної освіти України;
  • Положення про дошкільний навчальний заклад,затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2003 р.№305;
  • Статуту закладу;
  • Указу Президента України від 13.10.2015 р. №580/2015 «Про стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки»;
  • Концепції        національно-патріотичного    виховання   дітей  та молоді, затвердженої наказом МОН України від 16.06.2015 р.№641);
  • Санітарного     регламенту           для дошкільних навчальних  закладів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24.03.2016р. №234);
  • Гранично допустимого навантаження на дитину у дошкільних закладах різних типів та форм власності, затвердженого наказом МОН України від 20.04.2015 р.№446;
  • Листа МОН від 03.07.2009 р. №1/9-455 «Планування роботи в дошкільних навчальних закладах»;
  • Листа МОН від 27.09.2010 р. №1/9-666 «Про організацію роботи з дітьми п’ятирічного віку»;
  • Листа МОН від 02.07.2019 р. №1/9-419 ««Щодо організації діяльності закладів освіти, що забезпечують здобуття дошкільної освіти у 2019/2020 навчальному році»;
  • Листа Інституту інноваційних технологій і змісту освіти від 26.07.2010р. №1, 4/18-3082 «Про організовану і самостійну діяльність дітей у дошкільних навчальних закладах»;
  • Листа МОН "Про систему роботи з дітьми, які не відвідують дошкільні навчальні заклади" від 04.10.2007 р. №1/9-583;
  • Листа МОН від 10.06.2019 р. № 1/9-365 «Про переліки навчальної літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання у закладах освіти у 2019/2020 навчальномуроці»;
  • ЛистаМОНвід19.08.2011р.№1/9-635«Щодо організації та проведення «Тижня безпеки дитини» в дошкільних навчальних закладах»;
  • Інструкції з організації харчування дітей у ДНЗ від 17.04.06 р. №298/227 зі змінами від 26.02.13р.№202/165;
  • Інструктивно-методичних рекомендацій «Організація роботи та дотримання вимог з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності у закладах дошкільної освіти» (Додаток до листа МОН від 14.02. 2019 №1/11-1491);
  • Інструктивно-методичних рекомендацій «Фізичний розвиток дітей в умовах ДНЗ» №1/9-563 від 16.08.10р.;
  • Інструктивно-методичних рекомендацій «Організація фізкультурно- оздоровчої роботи у дошкільних навчальних закладах» №1/9-456 від 02.09.16р.;
  • Інструктивно-методичного листа МОН «Про організацію  роботи  з  дітьми 5-річного віку» №1/9-664 від 27.09.10р.;
  • Наказу МОН від 19.12.2017 № 1633 «Про затвердження Примірного переліку ігрового та навчально-дидактичного обладнання для закладів дошкільної  освіти»;
  • «Щодо організації роботи та дотримання вимог з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності у закладах дошкільної освіти» (від 14.02.2019 №1/11-1491), постанов Головного державного санітарного лікаря України від 21.05.2020 № 25
  • «Про затвердження Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів у закладах дошкільної освіти на період карантину у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)»,
  • постанова Головного державного санітарного лікаря України №50 від 22.08.2020  Про затвердження протиепідемічник заходів у закладах освіти на період карантину у зв'язку поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) листах Міністерства освіти і науки України від 23.04.2020 № 1/9- 219
  • «Щодо організації діяльності закладів дошкільної освіти під час карантину», від 22.05.2020 № 1/9-269
  • «Щодо відновлення діяльності закладів дошкільної освіти», матеріалах ЮНІСЕФ «Рекомендації щодо відновлення роботи закладів дошкільної освіти після COVID-19».
  • Власного статуту та інших нормативно-правових документів в сфері освіти.
  • Щодо особливостей застосування норм трудового законодавства, дистанційної форми роботи під час дії правового режиму воєнного стану
  • Про практику застосування трудового законодавства у галузі освіти і науки під час дії правового режиму воєнного стану
  • Щодо відпусток без збереження заробітної плати у зв'язку із введенням в Україні правового режиму воєнного стану
  • Про рекомендації для працівників закладів дошкільної освіти на період дії воєнного стану в Україні
  • Про зарахування до закладів дошкільної освіти дітей із числа внутрішньо переміщених осіб
  • Про перенесення атестації педагогічних працівників у 2022 році
  • Про оплату праці працівників закладів освіти під час призупинення навчання
  • Щодо комунікації з дітьми дошкільного віку з родин учасників ООС/АТО, внутрішньо переміщених осіб та організації взаємодії з їхніми батьками.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Проблема та завдання, над яким працюватиме заклад дошкільної освіти у 2022-2023 н.р.

Пріоритетний напрямок роботи ЗДО «Формування соціально-громадянської компетентності дітей дошкільного віку»

Основні завдання які поставлені на 2022-2023 згідно річного плану:

  1. Національно-патріотичне виховання дітей дошкільного віку.

Шляхи реалізації завдань:

  • Використання інноваційних технологій;
  • Взаємодія з батьками;
  • Особистісно-орієнтований підхід до кожного вихованця;
  • Забезпечення наступності дошкільної та початкової ланок освіти;

На літній період 2023 р.

Мета: оздоровлення дитячого організму та забезпечення позитивного емоційного стану дітей в літній період зусиллями працівників ЗДО і батьків вихованців

Завдання:

  1. Забезпечення оптимального рухового режиму, загартування та зміцнення здоров′я дітей  влітку, використовуючи сучасні методи оздоровчо – розвивального напрямку та різноманітну дитячу діяльність.
  2. Охопити системним оздоровленням і загартуванням дітей дошкільного віку шляхом введення гнучкого рухового режиму та використання цілющого впливу природних засобів і рослинної їжі (соки, вітамінні чаї, овочеві салати).
  3. Активізувати взаємодію педагогів і батьків з питання забезпечення психоемоційного комфорту дитини в умовах дошкільного закладу та родини влітку.

Шляхи реалізації завдань:

  • оптимізації рухового режиму;
  • розширення та поповнення розвивального середовища ЗДО відповідно до вимог безпеки;
  • використання ігор з піском та водою;
  • самостійна ігрова та художня діяльність дітей;
  • просвіта батьків з питань оздоровлення і розвитку дітей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Права та обов'язки здобувачів освіти

Освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об’єднаного спільними цінностями і культурою, та держави.

    Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу Українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору.

Здобувачі освіти мають право на:

  • розвиток, навчання та виховання;
  • індивідуальну освітню траєкторію, що реалізується, зокрема, через вільний вибір видів, форм і темпу здобуття освіти, методів і засобів навчання;
  • якісні освітні послуги;
  • справедливе та об’єктивне оцінювання результатів розвитку;
  • відзначення успіхів у своїй діяльності;
  • безпечні та нешкідливі умови перебування в закладі;
  • повагу людської гідності;
  • захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти;
  • участь у громадському самоврядуванні та управлінні закладом освіти. 

 

Здобувачі освіти зобов’язані:

  • виконувати вимоги освітньої програми, дотримуючись принципу академічної доброчесності, та досягти результатів розвитку, передбачених стандартом освіти - Базовим компонентом дошкільної освіти України;
  • поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватися етичних норм;
  • відповідально та дбайливо ставитися до власного здоров’я, здоров’я оточуючих, довкілля;
  • дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку.

Залучення здобувачів освіти під час освітнього процесу до виконання робіт чи до участі у заходах, не пов’язаних з реалізацією освітньої програми, забороняється, крім випадків, передбачених рішенням Кабінету Міністрів України.

/Згідно з Законом  України «Про освіту», що набрав чинності 28.09.2017 /

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 3. Умови забезпечення якості  дошкільної освіти в ЗДО

  1. Кадрове забезпечення

Керуючись Законом України «Про дошкільну освіту», адміністрація ЗДО приймає на роботу тільки педагогів, які мають відповідну повну вищу та неповну вищу педагогічну освіту. Заклад повністю укомплектований педагогічними кадрами та обслуговуючим персоналом.

     Підбір і розстановка педагогічних кадрів має велике значення як у роботі з дітьми так і в роботі колективу в цілому. При комплектації групи педагогічними працівниками намагаємось враховувати психологічну сумісність педагога з помічником вихователя , рівень їх професіоналізму, досвід роботи, ділові якості.

   Педагогічні кадри за віковими групами закріплюються наказом по дошкільному закладу на початку року. Адміністрація ЗДО диференційовано підходить до вихователя-початківця і до досвідченого педагога-майстра, створюючи усі умови для розкриття їх творчого потенціалу. В цілому робота колективу ЗДО відмічається стабільністю та позитивною результативністю.

      Виходячи з підбору кадрів, можна зробити висновок, що в ЗДО є все, що складає підґрунтя зразкової діяльності закладу, бо творчу дитину може виховати лише творчий педагог.

    

2. Середовище ЗДО

Потужним чинником дитячого розвитку є соціокультурне оточення. Кожна дитина у своєму розвитку зазнає безсумнівний вплив сім'ї, її побуту, культурних уподобань, форми зайнятості старших і змісту сімейних дозвіль. 

В ЗДО велика увага звертається на організацію роботи з батьками вихованців у розрізі вивчення їх національної приналежності, культурних вподобань, залучення до спільного дозвілля з дітьми в ЗДО, надання практичних порад щодо розвитку та виховання дітей тощо.

Всі педагоги, які працюють з дітьми, розмовляють українською мовою, володіють знаннями про культурну ауру рідного краю, села, що дає свій відбиток на спілкування з дітьми, організацію освітньої діяльності.

Предметно-розвивальне середовище в ЗДО відповідає вимогам. Створення сприятливого для розвитку оточення  в закладі включає в себе розумну і красиву організацію простору і його елементів: дитячі іграшки, дитячі меблі, дитячі книжки, дитячі малюнки тощо. Дітям доступні всі функціональні елементи простору закладу, що спонукає їх до активної предметно-практичної діяльності, прояву творчості, креативності. В групових кімнатах простір поділено на окремі осередки, які пов’язані між собою. Пов'язано це з тим, що матеріали, складність та доступність їх утримання повинні відповідати сьогоднішнім закономірностям та особливостям розвитку дітей даного конкретного віку і враховувати ті особливості зон розвитку, які характерні знову ж таки сьогодні кожній окремій дитині.

 Створюючи розвивальний простір у дошкільному закладі,  дотримуємось Інструктивно-методичних рекомендацій МОН України  від 02.07.2019 №1/9-419 «Щодо організації діяльності закладів освіти, що забезпечують здобуття дошкільної освіти у 2021/2022 навчальному році»,   зокрема таких, як: безпечність, урахування закономірностей розвитку дітей, раціональність, динамічність, активність, комфортність кожної дитини, позитивне емоційне навантаження.

Однією з основних умов створення в дошкільних закладах розвивального довкілля для дітей дошкільного віку є опора на особистісно орієнтовану модель взаємодії між педагогом і дітьми. Це означає, що пріоритетною метою виховання є формування гармонійної та всебічно розвиненої особистості. Завдання педагога полягає у забезпеченні інтересів дитини у задоволенні її природних нахилів і потреб. У своїй діяльності педагоги керуються положенням: «Не поруч, не над, а разом».

   Розвивальне середовище – це сукупність умов, які забезпечують різнобічний розвиток дітей; це система матеріальних об'єктів їхньої діяльності. Створення в дошкільному закладі повноцінного розвивального середовища та забезпечення відповідної позиції вихователя в організації діяльності дітей – провідний засіб реалізації завдань сучасного реформування освіти. Адже правильно організоване розвивальне середовище сприяє соціалізації дитини, впливає на всі аспекти її розвитку. 

     ЗДО сьогодні є ідеальним полем для розгортання особистісно- орієнтованих технологій, оскільки, на відміну від школи, не орієнтований на жорстко фіксований результат, отже, за суттю, покликаний бути розвивальним та охоронним із погляду фізичного, психічного, соціального і духовного здоров’я дитини.

   Розвивальне середовище – комплекс психолого-педагогічних, матеріально-технічних, санітарно-гігієнічних, естетичних умов, що забезпечують організацію життя дітей у дошкільному закладі. «В цілому розвивальне середовище можна представити у вигляді круга, в центрі якого розташоване «Я» (мій простір, середовище мого внутрішнього життя) і який поділено на сегменти – предметно-ігрове, природне та соціальне середовище», – зазначає О.Кононко.

    Обов'язковою умовою забезпечення ефективного розвитку дитини є створення розвивального середовища в єдності всіх його складників, а саме: природного; предметно-ігрового; соціального; власного «Я» дитини, тобто організоване відповідно до програми розвитку дитини дошкільного віку.

    Природне розвивальне середовище сприяє виникненню у дошкільника інтересу та елементарних уявлень про об’єкти, явища природи, розкриває причинно-наслідкові зв’язки та взаємозалежність природного довкілля і людини як його частини, формує природодоцільну поведінку малюків.

    Для створення оптимального розвивального простору  підібрано різне обладнання (ігрове, навчальне, спортивне тощо), продумано його оптимальне розміщення. Розвивальний простір створюється не для зручності педагога, а для того, щоб дитина могла вільно, відповідно до своїх смаків і настрою, обирати той чи інший осередок.  

  Для кожного вікового періоду предметно-ігрове середовище особливе.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 4. Портрет випускника

  1. Показники компетентності дитини

Психофізіологічний розвиток:

  • має зрілі мозкові структури та функції;
  • характерною є відносна стабільність та рухливість нервової системи;
  • проявляє достатню рухову активність;
  • проявляє умілість рук, практичну вправність;
  • здорова, не має хронічних хвороб;
  • володіє основними гігієнічними навичками;
  • знає свою статеву належність, усвідомлює її незмінність, розуміє, чим відрізняється від представників протилежної статі;
  • володіє основами безпеки  життєдіяльності;
  • працездатна, втомлюється лише після чималого навантаження;
  • користується як провідною правою/лівою рукою;
  • не заїкається і не має інших невротичних проявів.

Інтелектуальний розвиток:

  • володіє елементарною системою знань про основні предмети і явища навколишнього світу та саму себе, а також деякими простими поняттями;
  • уміє концентрувати увагу, виконує вимогу за інструкцією дорослого;
  • диференційовано сприймає різноманітну інформацію (візуальну, аудіальну, тактильну);
  • здійснює елементарні операції аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, класифікації;
  • усвідомлює основні зв’язки між явищами;
  • має розвинене логічне запам’ятовування - добре запам’ятовує і відтворює;
  • встановлює логічну послідовність подій;
  • відтворює зразок на вимогу;
  • робить припущення, висуває гіпотези, виявляє елементи креативності;
  • розрізняє звуки мовлення, співвідносить їх з буквами, синтезує звуки у слова; знаходить потрібні слова для вираження думки, використовує складні речення;
  • диференціює числа, додає і віднімає у межах 10, визначає найпростіші зміни цифрових рядів;
  • розрізняє реальне і уявне, зовнішнє і внутрішнє;
  • знайома з деякими основами початкових наукових знань.

Мотиваційний розвиток:

  • хоче йти до школи;
  • вирізняється високою допитливістю — розвинена пізнавальна мотивація;
  • може поступитися «хочу» заради «необхідно», відмовитися від бажаного на користь соціально важливого;
  • має сформовану мотивацію досягнення, прагне досягти успіху;
  • свідомо й відповідально ставиться до майбутнього шкільного життя;
  • зацікавлено ставиться до спілкування з новими дорослими та однолітками;
  • у соціально прийнятний спосіб самореалізовується, самостверджується;
  • має сформовану первинну систему матеріальних і духовних потреб.

Емоційний розвиток:

  • переживає глибоко, виражає почуття щиро, яскраво;
  • сприйнятлива, диференціює емоційно-смисловий характер зовнішніх впливів, чутлива до нього;
  • знає основні емоції, особливості їх вираження мімікою, жестами, діями, тональністю голосу;
  • адекватно виражає свої ставлення, настрій, стан;
  • утримується від імпульсивних реакцій, негативних емоцій;
  • чутлива до значущих людей, виявляє чуйність, намагається бути суголосною стану та настрою інших;
  • оптимістично ставиться до проблем і складностей, має сформоване почуття гумору;
  • володіє елементарною емоційною культурою, самовиражається у соціально прийнятний спосіб.

Розвиток вольової сфери:

  • свідомо приймає та утримує мету, діє цілеспрямовано;
  • концентрує увагу на завданні, певний час не відволікається;
  • мобілізує себе на виконання завдання;
  • розраховує на власні сили, розмірковує і поводиться самостійно;
  • звертається по допомогу лише в разі об’єктивної необхідності;
  • конструктивно розв’язує проблеми, долає труднощі;
  • доводить розпочате до кінця;
  • може відстояти власну точку зору;
  • визнає свої помилки;
  • дотримується своїх обіцянок.

Соціальний розвиток:

  • приймає соціальний статус школяра, усвідомлює його важливість;
  • відкрита контактам, комунікабельна;
  • прихильно, доброзичливо ставиться до рідних, знайомих, товаришів;
  • уміє налагоджувати взаємодію, працювати в команді;
  • узгоджує індивідуальні інтереси з груповими;
  • реалізує основні моральні принципи, прагне дотримуватися в поведінці та діяльності соціальних норм і правил;
  • намагається уникати конфліктів, мирно розв’язує спірні питання, може дійти згоди, домовитися;
  • орієнтується у поведінці на вимогу дорослого та на совість як внутрішню етичну інстанцію;
  • усвідомлює межі схвалюваної і соціально неприйнятної поведінки;
  • володіє більш-менш адекватною самооцінкою;
  • поважає себе та інших;
  • має сформований абрис дитячого світогляду, елементарну систему ставлень
  1. Наступність ЗДО та ЗЗСО

Наступність між дошкільною та початковою освітою  це забезпечення неперервності здобуття людиною освіти. Наступність в освіті необхідна для створення єдиного освітнього процесу, що логічно продовжується від дитячого садка до школи. Цей процес допомагає досягти цілісного розвитку особистості.

Під час навчання у дітей формуються базові компетентності – вміння, знання та навички, які необхідні для подальшого навчання та життя загалом. Володіння українською та іншими мовами, математичні навички, знання в галузі природничих наук, техніки або культури – цьому дитина навчається в молодшій школі завдяки тим компетентностям, що сформувались у неї в

дитячому садку. 

     У дошкільному віці діти починають розвивати, зокрема допитливість, ініціативність, відповідальність, креативність, навички комунікації. Початкова освіта базується на цих навичках і поглиблює їх.

      Перехід між дитячим садком і школою має бути поступовим, оскільки діти мають пройти період адаптації. Адаптація дитини буде значно легшою, якщо у перші роки навчання в школі будуть продовжувати та підіймати на інший рівень ту діяльність, яка була в дитячому садку. Наступність в освіті означає збереження основних видів діяльності дітей дошкільного віку в початковій школі, зокрема:

  • спілкування;
  • ігри; 
  • рухова активність; 
  • пізнавальна діяльність; 
  • засвоєння господарсько-побутових навичок; 
  • ліплення, малювання, аплікація, конструювання, слухання музики, спів, хореографія, театральна діяльність.

Педагоги дошкільної освіти мають бути ознайомлені з програмою початкової школи та вводити у свої заняття навчальні елементи, які підготують дітей до 1-го класу. Вчителі початкових класів також мають знати дошкільну навчальну програму, щоб використовувати її складові в адаптаційний період.

Випускники ЗДО  в подальшому мають змогу за місцем проживання навчатися в закладах загальної середньої освіти.

 Планами наступності передбачено зміст роботи на навчальний рік за такими напрямками роботи як:

  1. Робота з кадрами (спільні заходи, консультування, робота веб-сайту тощо)
  2. Робота з батьками (конкурси, виставки, спільні батьківські збори, засідання батьківського комітету, дні відкритих дверей, зустрічей з цікавими людьми, народними умільцями, концерти, свята, фестивалі, пам’ятки-поради, консультації,  робота веб-сайту тощо)
  3. Робота з дітьми (екскурсії, читання художньої літератури про школу; бесіди з дошкільниками про навчання в школі; надання інформації про життя дітей-школярів через спостереження за їх діяльністю, бесіди, міні-заняття тощо)
  4. Управлінська діяльність (забезпечення наступності в роботі дитячого садка та школи, як умови розвитку індивідуальності від 3-7 років, виконання плану наступності  ЗДО тощо)

 

Розділ 5. Планування освітньої діяльності ЗДО у 2022-2023 навчальному році

  1. Навчальне навантаження

При визначенні навчального навантаження в ЗДО було враховано Наказ МОН України «Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності» від 20.04.2015  № 446. Згідно з цим нормативним документом було складено перелік форм роботи з дітьми, що не виходить за визначені ним межі навчального навантаження.

     Набуття різних видів компетентностей дитиною дошкільного віку відбувається в різних видах діяльності: ігровій - провідній для дітей дошкільного віку; руховій; природничій; предметній; образотворчій, музичній, театральній, літературній; сенсорно-пізнавальній і математичній; мовленнєвій; соціокультурній та ін.

Для реалізації Базового компоненту дошкільної освіти в групах раннього, молодшого, середнього та старшого дошкільного віку використовується освітня програма для дітей від 2 до 7 років «Дитина» .

Зміст освітньої роботи з дітьми структурований за принципом інваріантності  та варіативності. Він дає змогу відійти від традиційної системи знань, оскільки уможливлює інтеграцію різних видів діяльності. Реалізація програмних вимог забезпечить належні умови для зростання здорової, щасливої, самодостатньої, творчої особистості.

Види діяльності

Розподіл занять на тиждень в організованих видах діяльності укладається за змістовними освітніми лініями відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України  20.04.2015 №446 «Про затвердження гранично допустимого навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форм власності». Кількість занять інваріантної складової повністю відповідає вимогам наказу. Види діяльності плануються за освітніми лініями: «Здоров’я та фізичний розвиток», «Дитина у сенсорно-пізнавальному просторі», «Екопростір розвитку дитини (предметний/соціальний/природний світ)», «Гра дитини», «Комунікативний розвиток особистості», «Дитина у світі мистецтва». Реалізація програми передбачає врахування принципу інтеграції освітніх ліній у відповідності з віковими можливостями і особливостями вихованців.

Для реалізації діяльності:

у  групі використовуються елементи парціальної програми  «Україна – моя Батьківщина», програма національно-патріотичного виховання дітей дошкільного віку;

  • ознайомлення з історією рідного краю, життя і побутом народу України;
  • виховання любові до рідного краю (рідного дому, сім’ї, дитячого садка, села);
  • виховання пошани та любові до культурного спадку свого народу та сучасного мистецтва;
  • Формування толерантного ставлення до представників інших народів, культур і традицій , до однолітків, батьків,  сусідів;
  • культивування кращих  рис української ментальності – працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, бережливого ставлення до природи.
  • формування у дітей дошкільного віку основ соціокультурної та безпечної поведінки під час дорожнього руху, готовності до життя у сучасному технічно розвиненому світі.

Форми організації освітнього процесу

Набуття різних видів компетенцій дитиною дошкільного віку відбувається в різних видах діяльності (ігровій ― провідній для дітей дошкільного віку; руховій; природничій; предметній; образотворчій, музичній, театральній, літературній; сенсорно-пізнавальній і математичній; мовленнєвій; соціокультурній та інших) і вимагає практичного засвоєння дитиною системи елементарних (доступних) знань про себе та довкілля, моральних цінностей, уміння доречно застосовувати набуту інформацію. Організоване навчання проводиться у формі інтегрованих занять, починаючи з 3-го року життя. Протягом дня рівномірно розподіляються всі види активності за основними лініями розвитку залежно від бажань та інтересу дітей.

Тривалість спеціально організованих фронтальних занять становить 15-20 хв.

Тривалість перерв між заняттями – не менше 10  хвилин.

Розподіл занять на тиждень в організованих видах діяльності укладається за змістовними освітніми лініями відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України  20.04.2015 №446 «Про затвердження гранично допустимого навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності». Кількість занять інваріантної складової повністю відповідає вимогам наказу.

У освітньому процесі використовуються такі форми організації діяльності дітей: інтегровані, комплексні, індивідуальні, індивідуально-групові, групові заняття.

Для програмно-методичного забезпечення освітнього процесу використовуються навчальні видання, рекомендовані Міністерством освіти і науки України для використання в дошкільних закладах у 2022/2023 навчальному році розміщені на сайті Міністерства освіти і науки України (листі МОН від 22.07.2021 № 1/9-394 «Про переліки навчальної літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання у закладах освіти у 2022/2023 навчальному році».).

Зміст освітньої програми передбачає:

-формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини;

-виховання елементів природо-доцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;

-утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини;

-розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей.

Для організації навчально-пізнавальної діяльності дітей перевага надається

 моделі у вигляді занять організації освітнього процесу.

Заняття проводяться, починаючи з 3-го року життя. Тривалість  спеціально  організованих  занять становить:

  • у молодшій групі – не більше 15-20хвилин;
  • у старшій групі –25-30хвилин.

Тривалість перерв між заняттями – не менше 10хвилин.

Планування також включає наступні організовані форми освітньої роботи:

  • організована ігрова діяльність–дидактичні,сюжетно-рольові,режисерські, рухливі, конструкторсько-будівельні, розвивальні, народні, театралізовані ігри, ігри-драматизації тощо;
  • організована навчально-пізнавальна діяльність – спостереження,віртуальні подорожі, екскурсії у природу й соціум, квести, пізнавально-розвивальні бесіди, дидактичні ігри, елементарні досліди й дитяче експериментування у повсякденному житті, індивідуальна робота;
  • організована трудова діяльність – індивідуальні і групові трудові доручення, чергування, колективна праця, господарсько-побутова праця, самообслуговування, праця в природі, художня праця;
  • організована художньо-продуктивна діяльність – образотворча, музична, літературна, театралізована діяльність, розваги, свята, індивідуальна робота;
  • організована комунікативно-мовленнєва діяльність–спеціальні мовленнєві заняття, бесіди, розмови, створення і розв’язання певних освітніх ситуацій, спілкування, індивідуальна робота;
  • організована рухова діяльність – заняття з фізичної культури, музики, різні форми організації дитячої праці, рухливі ігри, фізкультурні свята, розваги, ранкова, пальчикова гімнастика і гімнастика пробудження після денного сну, фізкультурні хвилинки, динамічні паузи тощо.

Самостійна діяльність дітей у закладі дошкільної освіти носить як індивідуальний так і груповий (колективний) характер.

Форми організації самостійної діяльності: ігрова, пізнавальна, трудова, художня, рухова, комунікативна, мовленнєва тощо.

У освітньому процесі використовуються різні типи і види занять, а також міні-заняття упродовж дня.

Типи занять:

    • фронтальні заняття (вся група);
    • групові заняття (до 5дітей);
    • індивідуально-групові заняття (до 3дітей);
    • індивідуальні заняття (1-2 дітей).

Види занять:

    • комплексне заняття;
    • тематичне заняття
    • комбіноване заняття
    • сюжетно-динамічне заняття
    • інтегроване заняття

При організації роботи ЗДО всі працівники керуються планом роботи закладу на 2022/2023 навчальний рік, який розглядається на педагогічній раді та схвалюється нею, затверджується керівником закладу.

Форма планування освітньої діяльності - за освітніми лініями (Базовий компонент дошкільної освіти України).

Вихователі планують роботу з дітьми використовуючи 2 види планів: перспективний та календарний. Кожна група планує роботу з дітьми враховуючи їх вікові особливості та завдання програм.

Перспективний план розробляється на 2 тижні/ 1 місяць наперед. В ньому зазначається:

- тема блоку та теми тижнів;

-  мета освітньої діяльності за темою блоку (на місяць);

- комплекси вправ ранкової гімнастики та гімнастики після денного сну;

- орієнтовний розподіл занять на тиждень;

- робота з батьками на місяць;

- потижневий розподіл форм та методів роботи з дітьми за освітніми лініями (при плануванні визначаються теми  днів згідно з темою тижня);

- примітка для зазначення змін у плануванні тощо.

Перспективні плани ЗДО мають систему умовних позначок для зручності планування, які зазначені на зворотному боці плану.

Календарні плани складаються вихователями на свою зміну (І чи ІІ половину дня). У цих планах зазначаються:

- тема блоку/тижня/дня;

- дата;

- І чи ІІ половина дня;

- форми та методи роботи визначені перспективним планом роботи у поширеному вигляді в порядку проведення;

- освітня лінія на полях проти зазначених форми чи методу роботи.

 

  1. Планування роботи з батьками (додатки)

Протягом 2022-2023 н.р. в закладі діє перспективний план роботи з батьками, для батьків вихованців План розглядається на педагогічній раді як додаток до річного плану та схвалюється до використання. Планом визначено форми роботи з батьками згідно з планом роботи ЗДО на 2022-2023 навчальний рік.

Щомісяця у перспективному плані роботи з дітьми вихователі зазначають форми роботи з батьками на вказаний місяць відповідно до складаного плану на рік у відповідній графі. Таким чином плануючи роботу з батьками вихователі здійснюють її систематично та у повному обсязі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 6. Особливості організації освітнього процесу

  1. Профільне спрямування Пріоритетний напрямок роботи ЗДО «Формування соціально-громадянської  компетентності  дітей дошкільного віку»

Формування національної свідомості та самосвідомості передбачає: виховання любові до рідної землі, до свого народу, готовності до праці в ім'я України, освоєння національних цінностей (мови, території, культури), відчуття своєї причетності до розбудови національної державності, патріотизм, що сприяє утвердженню національної гідності, залучення дітей до практичних справ розбудови державності, формування почуття гідності й гордості за свою Батьківщину.

У вихованні почуття національної гідності велике значення має правдиве висвітлення історії культури та освіти народу, повернення до культурних надбань минулого, відкриття невідомих сторінок нашої спадщини.

Патріотичні почуття зміцнює героїко-патріотичне виховання, покликане виробляти глибоке розуміння громадянського обов'язку, готовність у будь-який час стати на захист Вітчизни, оволодівати військовими знаннями, а також вивчати бойові традиції та героїчні сторінки історії народу, його Збройних сил.

Патріотизм (грец. paths - батьківщина) - любов до Батьківщини, відданість їй і своєму народу.

Без любові до Батьківщини, готовності примножувати її багатства, оберігати честь і славу, а за необхідності - віддати життя за її свободу і незалежність, людина не може бути громадянином. Як синтетична якість, патріотизм охоплює емоційно-моральне, дієве ставлення до себе та інших людей, до рідної землі, своєї нації, матеріальних і духовних надбань суспільства.

Одне з чільних місць у сучасній педагогічній системі відводиться національному вихованню, яке згідно з положеннями Національної доктрини розвитку освіти, "...має здійснюватися на всіх етапах навчання дітей та молоді, забезпечувати всебічний розвиток, гармонійність та цілісність особистості, розвиток її здібностей та обдарувань, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу, його духовності й культури...".

Така постановка питання націлює на розуміння тієї істини, що патріотами не стають у зрілому віці. Почуття любові до Батьківщини, поваги до свого народу, його історії, усвідомлення себе часткою великої і давньої нації мають формуватися з самого раннього дитинства, „вбиратися з молоком матері”. В Україні розроблена науково обґрунтована Концепція дошкільного виховання, яка й визначає основну його мету. Її загальні положення знайшли відображення в Законі України “Про дошкільну освіту та виховання” (2003р.).

Зокрема, в ньому зазначається: "Одним із основних завдань дошкільної освіти та виховання є формування особистості дитини, розвиток її творчих здібностей, пізнавальної активності; виховання у дітей шанобливого ставлення до родини, Батьківщини, поваги до народних традицій та звичаїв, рідної та державної мови, національних цінностей українського народу".

Сьогодні існує розуміння того, що виховати свідомого громадянина й патріота означає сформувати в дитини комплекс певних знань і умінь, особистісних якостей і рис характеру. Зокрема, йдеться про: повагу до батьків, свого родоводу, традицій та історії рідного народу, усвідомлення своєї належності до нього як його представника, спадкоємця і наступника; працьовитість; високу художньо-естетичну культуру тощо; патріотичну самосвідомість та громадянську відповідальність, готовність працювати для розквіту Батьківщини, захищати її; повагу до Конституції, законів Української держави; досконале знання державної мови.

Звичайно, тут слід відзначити, що у повному обсязі ці якості ще не можуть бути сформованими у дитини дошкільного віку. Проте, створити фундамент, на основі якого можна буде вже зводити „будівлю” майбутнього громадянина-патріота не лише можливо, а й потрібно, особливо якщо врахувати всі переваги, що створює дошкільний вік для результативного виховного процесу.

Патріотичні почуття дітей дошкільного віку засновуються на їх інтересі до найближчого оточення (сім’ї, батьківського дому, рідного міста, села), яке вони бачать щодня, вважають своїм, рідним, нерозривно пов’язаним з ними. Важливе значення для виховання патріотичних почуттів у дошкільників має приклад дорослих, оскільки вони значно раніше переймають певне емоційно-позитивне ставлення, ніж починають засвоювати знання.

Патріотизм як моральна якість має інтегральний зміст. З огляду на це в педагогічній роботі поєднано ознайомлення дітей з явищами суспільного життя, народознавство, засоби мистецтва, практична діяльність дітей (праця, спостереження, ігри, творча діяльність та ін.), національні, державні свята.

Основними напрямами патріотичного виховання є:

- формування уявлень про сім’ю, родину, рід і родовід;

- краєзнавство;

- ознайомлення з явищами суспільного життя;

- формування знань про історію держави, державні символи;

- ознайомлення з традиціями і культурою свого народу;

- формування знань про людство.

Для патріотичного виховання важливо правильно визначити віковий етап, на якому стає можливим активне формування у дітей патріотичних почуттів. Найсприятливішим для початку систематичного патріотичного виховання є середній дошкільний вік, коли особливо активізується інтерес дитини до соціального світу, суспільних явищ.

Цілеспрямоване патріотичне виховання повинно поєднувати любов до найближчих людей з формуванням такого ж ставлення і до певних феноменів суспільного буття. З цією метою факти життя країни, з якими ознайомлюють дошкільнят, ілюструють прикладами з діяльності близьких їм дорослих, батьків залучають до оцінки суспільних явищ, спільної участі з дітьми у громадських справах.

До основних завдань патріотичного виховання дошкільнят належать:

•формування любові до рідного краю (причетності до рідного дому, сім'ї, дитячого садка, міста,села);

•формування духовно-моральних взаємин;

•формування любові до культурного спадку свого народу;

•виховання любові, поваги до своїх національних особливостей;

•почуття власної гідності як представників свого народу;

•толерантне ставлення до представників інших національностей, до ровесників, батьків, сусідів, інших людей.

Патріотичне виховання дошкільнят має вирішувати ширше коло завдань, ніж ті, що зазначені. Це не лише виховання любої до рідного дому, сім'ї, дитячого садка, але виховання шанобливого ставлення до людини-трударя та результатів її праці, рідної землі, захисників Вітчизни, державної символіки, традицій держави, загальнонародних свят.

Методи виховання дошкільнят забезпечують оволодіння ними знаннями про рідний народ, його Батьківщину і на цій основі - розвиток національних рис і якостей молодого покоління.

Досягти якісного рівня патріотичного виховання дошкільників не можна без урахувань специфіки окремих регіонів, їх національних особливостей.

Виховання любові до Батьківщини, до своєї Вітчизни – завдання надзвичайно складне, особливо коли мова йде про дітей дошкільного віку. Однак в значному ступеню така складність виникає при спробі переносити на дітей „дорослі” показники проявів любові до Вітчизни.

Дошкільний вік як період становлення особистості має свої потенційні можливості для формування вищих моральних почуттів, до яких і відноситься почуття патріотизму.

Якщо патріотизм – це почуття приязні, відданості, відповідальності і т.д. до своєї Батьківщини, то дитину ще в дошкільному віці необхідно навчити бути приязною (до чого-небудь, бути відповідальною в її малих справах, вчинках).

Перш ніж дитина навчиться співпереживати бідам та проблемам Батьківщини, вона повинна навчитися співпереживанню взагалі як людському почуттю. Захоплення просторами країни, її красою та природними багатствами виникає тоді, коли дитину навчили бачити красу безпосередньо навколо себе. Також, перш ніж людина навчиться трудитися на благо Батьківщини, необхідно навчити її добросовісно виконувати трудові доручення, прищеплювати любов до праці.

Таким чином, базовим етапом у формуванні в дітей любові до Батьківщини необхідно вважати накопичення дитиною соціального досвіду проживання у своїй Вітчизні та засвоєння усталених норм поведінки, взаємовідносин.

Якщо розглядати патріотизм через поняття „ставлення”, можна виділити декілька напрямків:

1) ставлення до природи рідного краю, рідної країни;

2) ставлення до людей, які живуть в рідній країні;

3) ставлення до моральних цінностей, традицій, звичаїв, культури;

4) ставлення до державного устрою.

Кожен із цих напрямків може стати змістом освітньо-виховної діяльності з дітьми, і кожен внесе свій внесок в соціалізацію особистості дитини за умови врахування особливостей розвитку дітей.

Неможливо говорити про виховання любові до Батьківщини без повідомлення дітям певних знань про неї. Зміст занять також можливо визначити в декількох напрямках.

Дитина старшого дошкільного віку може і повинна знати, як називається країна, в якій вона живе, її головне місто - столицю, своє рідне місто чи село, які в ньому є найголовніші визначні місця, яка природа рідного краю та країни, де дитина живе, які люди за національністю, за особистими якостями населяють її країну, чим прославили вони рідну країну і увесь світ, що являє собою мистецтво, традиції, звичаї її країни.

З поглядів В. О. Сухомлинського виховувати справжнього громадянина своєї країни треба починати ще з дитинства. Цей процес розпочинається там, де дитина вперше усвідомлює себе особистістю – у рідному селі, селищі чи місті, у родині, колі друзів, у середовищі, в якому живе. Тому вона повинна мати знання про те місце, де народилася, живе, навчається, про все, що можна назвати коротко, але вичерпно – мала Батьківщина.

Сім’я робить великий внесок у  всебічний розвиток дитини як особистості і громадянина своєї країни. У своїх працях В.О.Сухомлинський зазначив різні методи та засоби патріотичного виховання, якими користуються в сучасних ЗДО і нині.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Гурткова робота

Мета народознавчого гуртка:

-формувати у дітей практичні вміння і навички взаємодії з природою, елементарні навички пошукової роботи;

-посилювати інтерес до явищ живої та неживої природи, активізувати самостійну розумову діяльність;

-підводити дошкільників до розв’язання пізнавальних завдань з допомогою наявних у них знань, умінь і навичок;

- розвивати вміння аналізувати, систематизувати результати, наслідки роботи, розуміння дітьми  причинно-наслідкових зв’язків;

-створити умови , які викликають  бажання  дітей досліджувати, експериментувати, пізнавати все нове, незвичайне з навколишнього світу.

«Безпека життєдіяльності дошкільнят»

Програма гуртка спрямована забезпечити цілеспрямоване навчання дітей дошкільного віку способів регулювання власною поведінкою в довкіллі, серед людей, предметів, в умовах стихійних природних явищ та катастроф.

Основні цілі та завдання її спрямовані на ознайомлення дітей з предметами, явищами, особливостями стосунків між людьми, що можуть зашкодити здоров'ю, а також вироблення елементарних умінь і навичок поведінки в різних ситуаціях та контактах.

Особливістю Програми гуртка «Цікавий світ математики»  є її спрямованість на створення умов цілеспрямованого розвитку логічного і варіативного мислення, удосконалення всіх пізнавальних процесів на основі математичного матеріалу. В назву гуртка «Цікавий світ математики» вкладено його головне завдання – зацікавити дітей математикою, показати її могутність і красу, навчити любити її.

Метою програми гуртка «Цікавий світ математики» є формування предметної математичної і ключових компетентностей, необхідних для самореалізації вихованців у швидкозмінному світі.

Мета програми гуртка «Весело граємо – мову вивчаємо»– сформувати особистість, яка має високий рівень культури мовлення, бережно відноситься до скарбів української мови і охоче ділиться ними з усіма бажаючими.

Мета гуртка зі сталого розвитку:

  • Розробити і апробувати систему занять, спрямованих на розвиток патріотичних почуттів у дітей дошкільного віку;
  • Формування усвідомлення  причетності до  історії держави, вболівання за її майбутнє;  
  •  Прищеплювати інтерес до рідної країни;
  • Ознайомлення дітей з державною символікою;
  • Формувати поняття «Батьківщина»;
  • Сприяти налагодженню тісної взаємодії вихователів, батьків та дітей;
  • Пояснити зв'язок людини з минулими і майбутніми поколіннями, виховувати дітей у дусі миру.
  1. Використання інноваційних методик та технологій

Для підвищення якості освітнього процесу у закладі дошкільної освіти запроваджуються:

Інноваційні освітні технології:

  • Сенсорні коробки
  • Мнемотехніка
  • Розвивальні ігри Б.Нікітіна

Інноваційні здоров’язбережувальні технології:

  • Кольоротерапія
  • Арт-терапія
  • Пісочна терапія
  • Психогімнастика
  • Гімнастика пробудження
  • Дихальна гімнастика
  • Зорова гімнастика
  • Пальчикова гімнастика
  • Самомасаж

 

Розділ 7. Якість наданих освітніх послуг

Якісна освіта – це освіта, спрямована на формування нової життєво компетентної особистості, це освіта, яка враховує сутнісні індивідуальні характеристики кожної дитини, розкриває та розвиває її задатки й обдарування і на цій основі забезпечує максимальну реалізацію її потенціалу; це освіта, здатна до безперервної модернізації та інновацій, потенційно спроможна давати адекватні відповіді на виклики цивілізації; це освіта, яка забезпечує відповідність освітнього процесу та змісту освіти прийнятим Державним стандартам.

Головне завдання ЗДО – забезпечити юне покоління якісною освітою, тобто виплекати активну, самодостатню, інноваційну особистість, здатну вчитися впродовж життя, орієнтуватися у новому швидкозмінному світі і бути конкурентоспроможною в ньому.

У 2022-2023 навчальному році у закладі буде здійснюватись моніторинг життєвої компетентності дітей дошкільного віку за різними формами дослідження:

  • діагностика активного словника дітей дошкільного віку
  • діагностування фонетичної компетентності дітей дошкільного віку
  • тести для старших дошкільників щодо виявлення рівня засвоєння народознавчих знань
  • Діагностика підготовки дітей до школи
  • Методика «Розвиток у дітей передумов навчальної діяльності» Котирло
 

Розділ 8. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми.

Програми

Автор

Ким, коли затверджені

Комплексні

     
     

Дитина.

Освітня програма для дітей від 2 до 7 років.

Кер. Проекту Огневюк В.О.,

Наук. Ред. Бєлєнька Г.В.,

Половіна О.А.,

Авт. Кол. Богініч О.Л.,

Коваленко О.В.,

Машовець М.А. та інші..

Університет ім. Бориса Грінченка

Лист МОН від 09.11.2015 № 1/11-16163

Парціальні освітні програми

«Казкова фізкультура», програма з фізичного виховання дітей раннього та дошкільного віку

Єфименко М.М.

Комісією з дошкільної педагогіки та психології Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України (лист ІІТЗО

від 11.06.2014 №14.1/12-Г-869)

«Україна - моя Батьківщина» програма національно-патріотичного виховання дітей дошкільного віку

Каплуновська О.М.

Комісією з дошкільної педагогіки та психології Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України (лист ІІТЗО від 25.03.2016  

№2.1/12-Г-85)

«Дитина у світі дорожнього руху» програма з формування основ безпечної поведінки дітей дошкільного віку під час дорожнього руху

Тимовський О.

Репік І.

 

 

 

 

Комісією з дошкільної педагогіки та психології Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України (лист ІІТЗО від 25.12.2014

№14.1/12-Г-1856)

“Скарбниця моралі” програма з морального виховання дітей дошкільного віку

Лохвицька Л. В.

Схвалено для використання в дошкільних навчальних закладах комісією з дошкільної педагогіки та психології Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України (лист ІІТЗО від 25.07.2014 № 14.1/12-Г-1359)

“ПРО СЕБЕ ТРЕБА ЗНАТИ, ПРО СЕБЕ ТРЕБА ДБАТИ” програма з основ здоров’я та безпеки життєдіяльності дітей дошкільного віку

Лохвицька Л. В.

Схвалено для використання в дошкільних навчальних закладах Комісією з дошкільної педагогіки та психології Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України (лист ІІТЗО від 08.11.2013 р. № 14.1/12-Г-632)

     

Варіантна складова (по гурткам)

 

 

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора