Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам
ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ
Відповідно до частини другої статті 116, статей 125, 126 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Які норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам?
Кожен громадянин України може отримати та приватизувати шість земельних ділянок різного цільового призначення. Проте передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян провадиться у межах визначених норм і один раз по кожному виду використання.
Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:
- для ведення фермерського господарства – в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство;
- для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара;
- для ведення садівництва – не більше 0,12 гектара;
- для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 гектара, в селищах – не більше 0,15 гектара, в містах – не більше 0,10 гектара;
- для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 гектара;
- для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 гектара.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Бажане місце розташування земельної ділянки не залежить від місця проживання громадянина.
Розмір земельних ділянок, що передаються безоплатно громадянину для ведення особистого селянського господарства, може бути збільшено у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю).
Розмір земельної ділянки, що передається безоплатно громадянину у власність у зв’язку з набуттям ним права власності на жилий будинок, не може бути меншим, ніж максимальний розмір земельної ділянки відповідного цільового призначення, визначений для присадибної ділянки (крім випадків, якщо розмір земельної ділянки, на якій розташований будинок, є меншим).
ЯКІ ВИМОГИ ДО КЛОПОТАННЯ (ЗАЯВИ) ПРО БЕЗОПЛАТНУ ПЕРЕДАЧУ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК ГРОМАДЯНАМ ТА СТРОК ЇХ РОЗГЛЯДУ?
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами відрізняється в залежності від того, чи перебуває земельна ділянка в користуванні громадянина на початок її приватизації.
Заява подається, якщо земельна ділянка перебуває у його користуванні громадянина, в інших випадках подається клопотання.
У клопотанні (заяві) зазначаються цільове призначення земельної ділянки, її орієнтовні розміри (в межах норм безоплатної приватизації) та місце розташування..
До заяві додаються технічні матеріали та документи, що підтверджують розмір земельної ділянки. Такими документами можуть бути, зокрема, документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою, матеріали інвентаризації.
До клопотання додаються:
графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, викопіювання з кадастрової карти);
погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб);
документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені статтею 118 Земельного кодексу України.
Проте з метою підтвердження особи заявника, а також наявності в нього певних пільг рекомендується також подати копію: документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України); довідки про присвоєння ідентифікаційного коду; документ що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (наприклад, посвідчення учасника бойових дій).
Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельної ділянки, яка перебуває у користуванні громадянина, приймається у місячний строк.
Клопотання також розглядається у місячний строк, у наслідок чого приймається рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову у наданні такого дозволу (мотивовану).
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у визначеному порядку.
ЯКІ ПІЛЬГИ МАЮТЬ УЧАСНИКИ АТО ЩОДО ОТРИМАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК?
Учасникам бойових дій (до яких відносяться особи, визначені статтями 5, 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») надаються, зокрема, такі пільги як першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян є правом, а не обов’язком, органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення відповідної заяви (клопотання) без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
Учасники бойових дій мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:
– для ведення садівництва – не більше 0,12 гектара;
– для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 гектара, в селищах – не більше 0,15 гектара, в містах – не більше 0,10 гектара.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Із земель державної або комунальної власності земельні ділянки для городництваможуть надаватися лише в оренду.
ЯКІ ОРГАНИ ЗДІЙСНЮЮТЬ ПОГОДЖЕННЯ ПРОЕКТУ ЗЕМЛЕУСТРОЮ ЩОДО ВІДВЕДЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ ТА В ЯКІ СТРОКИ?
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!
З 1 жовтня 2016 року запроваджено погодження територіальними органами Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок виключно за принципом екстериторіальності. Тобто проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається на погодження за місцем її розташування. Після реєстрації проекту система електронного документообігу Служби за випадковим принципом направляє його на погодження в іншій територіальний орган.
Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, підлягає обов’язковому погодженню з Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру.
ЩО МАЄ ВКЛЮЧАТИ В СЕБЕ ПРОЕКТ ЗЕМЛЕУСТРОЮ ЩОДО ВІДВЕДЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ?
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки включає:
- завдання на розроблення проекту землеустрою;
- пояснювальну записку;
- копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);
- рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);
- письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;
- довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями;
- матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);
- відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);
- копії правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомого майна для об’єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці;
- розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);
- розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);
- акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);
- акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);
- перелік обмежень у використанні земельних ділянок;
- викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);
кадастровий план земельної ділянки; - матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість)(у разі формування земельної ділянки);
- матеріали погодження проекту землеустрою.
ЯК ЗДІЙСНИТИ ДЕРЖАВНУ РЕЄСТРАЦІЮ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ В ДЕРЖАВНОМУ ЗЕМЕЛЬНОМУ КАДАСТРІ?
Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється за заявою:
– особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки у разі її передачі у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;
– власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об’єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;
– органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності).
Для реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі необхідно звернутися до територіального органу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.
Державному кадастровому реєстраторові, який здійснює таку реєстрацію, подаються:
– заява про державну реєстрацію земельної ділянки за формою згідно з додатком 22 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051;
– оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов’язковій державній експертизі землевпорядної документації);
– електронний документ.
Строк розгляду заяви: 14 днів з дня реєстрації заяви.
На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, в якому зазначаються відомості, внесені до Поземельної книги, зокрема, кадастровий номер. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.
Державна реєстрація земельної ділянки та видача витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку на її підтвердження здійснюються безоплатно (додаток 3 до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2011 р. № 835 «Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг» в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2012 р. № 1217).
У ЧОМУ ПОЛЯГАЄ РІЗНИЦЯ МІЖ ЗЕМЕЛЬНОЮ ДІЛЯНКОЮ І ЗЕМЕЛЬНОЮ ЧАСТКОЮ (ПАЄМ)?
Земельна ділянка – це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
На відміну від земельної ділянки межі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) не визначені.
Право на земельну ділянку підлягає оформленню відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». За результатами державної реєстрації права на земельну ділянку надається витяг з Державного реєстру прав.
На земельну частку (пай) видається сертифікат, який є вважається правовстановлюючим документом при реалізації громадянином права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості). Сертифікат містить відомості про її вартість та розмір в умовних гектарах.
Сертифікат на право на земельну частку (пай) видається районною (міською) державною адміністрацією та реєструється в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай).
Форма сертифікату на право на земельну частку (пай) затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1995 р. № 801.
