A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Балаклеївська громада
Черкаська область, Черкаський район

Американський білий метелик

Дата: 28.05.2021 09:34
Кількість переглядів: 62

Кліматичні умови, що складаються на території України, щорічно створюють сприятливі умови для розвитку американського білого метелика

 

 

Метелик білий американський Карантинний шкідник, пошкоджує всі плодові культури, багато лісових і паркових порід. Це нічний метелик, білого кольору, в розмаху крил 25-36 мм. На верхньому боці черевця і на крилах іноді є чорні крапки. Тіло вкрите густими білими волосками. Вусики чорні або білі, у самки - ниткоподібні, у самця - перисті. Ноги жовті. Гусениця бархатисто-коричнева, з чорними бородавками на всьому тілі, вкрита довгими густими волосками. По боках тіла поздовжні жовті смуги з оранжевими бородавками. Довжина дорослої гусениці 30-35 мм. Лялечка в рідкому павутинному коконі, спочатку блідо-жовта, а потім темніє і стає темно-коричневою; довжина її 10-15 мм. Зимують лялечки під корою, в стеблах сухого бур'яну, будівлях, пакувальних ящиках, корзинах, огорожі і на поверхні грунту під грудками землі. Навесні, під час цвітіння яблуні, коли сума ефективних температур (вище +8,5°С) досягає 100°С, з лялечок виходять метелики, які літають у травні - червні, відкладають купки яєць (по 300-500) на нижню сторону листків і вкривають їх рідким шаром світлих волосків. Яйця круглі, жовто-зелені або золотисто-жовті, дрібні, до 0,7 мм в діаметрі. Одна самка відкладає до 1500 яєць. Через 9-15 днів з яєць виходять гусениці, які скелетують листя. Вони живуть колоніями, як і яблунева міль, утворюючи великі павутинні гнізда. Часто гусениці обплітають павутиною цілі дерева, з'їдаючи все листя. Гусениці линяють шість разів, живляться 40-50 днів, після чого заляльковуються. У липні - серпні з'являються метелики другого покоління, самки якого ще більше плодючі: відкладають до 2500 яєць кожна. Гусениці другого покоління живляться до осені, потім розлазяться по гілках в різні місця і заляльковуються. Американський білий метелик завезений у Європу під час другої світової війни з Північної Америки і швидко поширився в Угорщині та інших країнах. У 1952 p. Метелик з'явився у Закарпатській області. Це багатоїдний шкідник, гусениці його пошкоджують близько 200 видів дерев і кущів, особливо сильно шовковицю. Метелик розвивається у двох генераціях. Зимує у стадії лялечки на штамбах дерев, у тріщинах кори, опалому листі, ґрунті, упаковці, ящиках  Переноситься на далекі відстані вітром, водою, транспортом, а також разом з тарою, посадковим матеріалом та ін.

Активна експансія американського білого метелика (АБМ), Hyphantria cunea Drury, на теренах України, що спостерігається в останні роки, ускладнює карантинну ситуацію. До того ж, синантропність шкідника, яка обумовлена специфічним колом харчових рослин, створює екологічні проблеми під час проведення фітосанітарних заходів.

 

      Незважаючи на карантинний статус метелик досить широко розповсюджений в

Україні. За даними Укрголовдержкарантину в 2002 р. АБМ був розповсюджений в АР Крим та 14 областях на площіпонад 67,5 тис. га багаторічних насаджень. На основній території поширення його чисельність та шкідливість по роках значно коливаються, а в північних та центральних областях лісостепової зони його розвиток проявляється спорадично при низькій чисельності. З проникненням та інтенсивним наростанням територіального розселення виду в центральних і східних областях України на початку ХХІ століття все реальніше стає загроза його подальшого розповсюдження в північному та західному спрямуванні.

      В роки депресивного стану популяції виду основним заходом боротьби є механічне зрізання павутинних гнізд з гусінню з наступним спалюванням. з наступним спалюванням.

      Проте за даними спостережень останніх років проблема регулювання чисельності метелика в агроекосистемах набула особливої гостроти, а її вирішення лише карантинними заходами неможливе. З огляду на динамічні процеси розселення та збільшення шкідливості даного виду моделювання напрямків розповсюдження, вивчення впливу екологічних факторів на  адаптивну спрможність в Північному Лісостепу України та удосконалення заходів з ліквідації вогнищ АБМ є надзвичайно важливою проблемою служб захисту та карантину рослин України.

      Поповнено сучасний асортимент інсектицидів для захисту багаторічних насаджень від АБМ. Встановлена висока 90-100% ефективність Децис Профі, 25% в.р.г., Карате 050 ЕС, 5% к.е., Моспілану, 20% з.п., Золону, 35% к.е., Матчу 050 ЕС, 5% к.е., Актофіту, 0,2% к.е. Позитивні результати відмічені у бактеорологічних препаратів Лепідоциду, т. пс. (титр 100х109 спор/мл) та Бітоксибациліну, т. пс. (титр 100х109 спор/мл). Застосування ювеноїду Інсегар, 25 WP, з.п. з нормою витрати 0,6 кг/га забезпечує 100%-ву загибель АБМ в процесі личинкового і лялечкового метаморфозу

гусені L1-L5 віків.

 

Шкодочинність

Гусениці АБМ надзвичайно шкодочинні. АБМ небезпечний для майже 300 видів рослин. Серед садових дерев найбільш уразливі шовковиця, яблуня, груша, слива, айва, черешня, горіх. Вони повністю об'їдають листя на деревах, оповиваючи гілки павутиною. Така дефоліація насаджень призводить до порушення обмінних процесів у рослинах та їх ослаблення у підсумку чого знижується врожайність та захисна, декоративна, естетична функція насаджень, погіршуються умови існування фауни. Гусениці поїдають листя — шість—вісім гнізд шкідника на плодовому дереві здатні повністю його знищити.

Батьківщиною американського білого метелика є Північна Америка. В Європу, а саме Угорщину, АБМ був завезений з вантажем з Північної Америки у 1940 році. В Україні АБМ вперше виявлено у 1952 році в Закарпатській області. А з 1966 року відбулося поступове розповсюдження його в інші області країни.

Станом на 1 січня 2006 року американський білий метелик виявлений на загальній площі 107 729,82 га в АР Крим, м. Севастополь та в 18 областях України, а саме, Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій.

Поширюється АБМ транспортними засобами при перевезенні сільськогосподарської продукції та промислових вантажів. Роль факторів пасивного поширення карантинних шкідників на нові території загальновідома. В основному це транспорт і вітер. Переміщення повітряних течій досить часто сприяє перенесенню комах у великих кількостях і на значну відстань. Але не менше значення у процесі поширення належить транспорту.

 

Середня швидкість розповсюдження у країні становить 30—40 км на рік. Кліматичні умови, серед яких провідне місце належить тепловим ресурсам, не дозволяли виду розширювати ареал в північному напрямку. Проте наприкінці 90-х років минулого століття намітився перехід популяції шкідника від депресивного стану до збільшення чисельності. Потепління клімату посилило розмноження АБМ і проникнення його у південні райони Київської, Сумської та Чернігівської областей країни. В ці роки СЕТ могли досягати рівня теоретично необхідного для повного розвитку двох поколінь з формуванням зимуючої  стадії – діапаузуючих лялечок.

Для попередження занесення АБМ слід проводити детальний огляд імпортних вантажів, вітчизняної продукції, пакувального матеріалу, транспортних засобів, що надходять з карантинних зон, регулярно обстежувати багаторічні насадження. Вивіз плодів і садивного матеріалу із заражених господарств, населених пунктів проводити за узгодженням з карантинною інспекцією.

Агротехнічні заходи полягають у збиранні та знищенні гусениць та кладок яєць АБМ. Гілки з гніздами гусениць обрізають і спалюють. Одне не знищене гніздо дасть тисячі таких гнізд в наступному році. Оптимальними строками проведення обстежень на виявлення павутинних гнізд з гусінню І-ї генерації є друга половина червня, а ІІ-ї – ІІ-ІІІ декада серпня. Цикл розвитку метелика в І-му поколінні від яйця до лялечки на різних породах дерев триває 47-50 днів, а до вильоту імаго 60-65 днів, зимуючого – відповідно 43-50 та 282-290 днів.

 

Для ліквідації вогнищ АБМ обробляють плодові сади та лісосмуги інсектицидами дозволеними до використання в Україні. У зоні поширення шкідника, особливо в населених пунктах, рекомендується застосування бактеріальних препаратів. Практичним висновком проведених досліджень є необхідність проведення інсектицидних обробок, в першу чергу, на клені ясенелистому, шовковиці, бересті, бузині, горіхові, а в приватному секторі, окрім названих порід,

– на яблуні, сливі, а також черешні, де концентрується переважна частинапопуляції АБМ 

 

УДОСКОНАЛЕННЯ ЗАХОДІВ ЗАХИСТУ НАСАДЖЕНЬ ВІД АМЕРИКАНСЬКОГО

                                               БІЛОГО МЕТЕЛИКА

Єдиними допустимими підходами захисту багаторічних насаджень від карантинного шкідника визнані винищувальні заходи боротьби, спрямовані на тотальне знищення виду. До цього фактично спонукають закон України „Про карантин рослин” та інструктивні матеріали.

 

Порівняльна ефективність інсектицидів в польових дослідженнях. В польових умовах вивчалась біологічна ефективність інсектицидних препаратів проти гусені АБМ різного віку.

В результаті встановлено, що більш ефективними проти гусені L1-L2 віку виявились піретроїдні препарати Карате 050 ЕС, 5% к.е. та Децис Профі, 25% в.р.г. ,  котрі забезпечували 100-відсоткову смертність гусениць за короткий термін (3-5 днів). Рівноцінним еталону Карате 050 ЕС, 5% к.е. по захисній дії був Моспілан, 20% з.п.

 

Дещо поступались еталону за швидкістю дії та ефективністю регулятор росту і розвитку комах з групи інгібіторів синтезу хітину Матч 050 ЕС, 5% к.е., фосфорорганічний інсектицид Золон, 35% к.е. та біологічний – Актофіт, 0,2% к.е. Вони проявили повільну дію і викликали загибель 100% гусені лише на 14 день. При застосуванні системних препаратів Конфідору Максі, 70% в.г., Бі-58 Нового, 40% к.е. та контактного Фуфанону, 57% к.е. ефективність протягом 14 днів була нижчою – смертність гусені

становила 84,8-91,5%.

 

Все частіше в захисті рослин провідної ролі набувають методи боротьби з шкідливими комахами, здатні зберігати в природі екологічну рівновагу та задовольняти санітарно-гігієнічні вимоги. В цьому відношенні великі надії покладають на ювеноїди – препарати гормональної природної дії з високою біологічною активністю. В цьому відношенні інсектицидно ефективний Інсегару 25WP, з.п., який проявляє високу активність проти

лускокрилих комах.

 

Польова ефективність Інсегару 25WP, з.п., що належить до гормональних препаратів, характеризувалася пролонгованою дією. Відмічається невисока загибель гусені в період її розвитку з першого і до шостого віку – від 21,3 до 39,5% та масова мортальність під час линьки у сьомому віці. Основна маса шкідника 61,5-78,7% гинула при личинково-лялечковому метаморфозі, що в сукупності становить 100%.

 

 Для зменшення небажаного хімічного забруднення навколишнього середовища при застосуванні хімічних інсектицидів на сучасному етапі розробляються альтернативні екологічно безпечні методи боротьби з шкідником. Вельми перспективним у боротьбі є

використання біологічних агентів, зокрема, повернення до застосування бактеріальних препаратів на основі бактерії Bacillus thuringiensis.

 

Спостереженнями встановлено досить високу чутливість гусениць АБМ до Лепідоциду і Бітоксибациліну, 100% смертність у варіанті з Лепідоцидом відмічено на 5-7 добу і на 7 добу – у варіанті де застосовувався Бітоксибацилін .

 

Результати ефективності мікробіологічних препаратів дають підстави рекомендувати їх для відновлення виробничого застосування проти гусені АБМ незалежно від вікового стану популяції, корегуючи норми витрати препаратів з температурними показниками.

 

На процеси та напрямки розповсюдження АБМ в Україні впливають кліматичні та еколого-ландшафтні фактори. Сучасні підходи регуляції чисельності виду передбачають комплекс дій винищувальної концепції карантину рослин із обов’язковим застосуванням інсектицидів.

 

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

 

1. Для встановлення розповсюдженості АБМ обстеження необхідно проводити в період появи павутинних гнізд з гусінню шкідника, при накопиченні суми ефективних температур в першому та в другому поколіннях.

 

2. Спостереження за динамікою льоту метеликів АБМ у вогнищах слід проводити за виловом самців у клеєві пастки із попередньо виведеними в лабораторії і поміщеними в сітчасті садочки в пастці незаплідненими самицями, яких необхідно замінювати через 6-7 днів.

 

3. За фенологічними спостереженнями і підрахунками суми ефективних

температур при відроджені гусені АБМ в І-му і в ІІ-му поколінні) у вогнищах проводити обприскування насаджень лісосмуг понад дорогами інсектицидними препаратами дозволеними до використання ,,Переліком …” за спеціальними дозволами санепідеміологічних станцій – Карате 050 ЕС, 5% к.е. (0,2 л/га) та доцільно дозволити до застосування Децис Профі, 25% в.р.г. (0,04 кг/га); Золон, 35% к.е. (2,0-3,0 л/га);

Моспілан, 20% з.п. (0,5 кг/га) чи Конфідор Максі, 70% в.г. (0,07-0,14 кг/га).

 

4. В межах населених пунктів для знищення гусені обприскувати багаторічні насадження по кожному поколінню екологічно безпечними біологічними препаратами Актофітом, 0,2% к.е. (2,0 л/га), Лепідоцидом (1 л/га), Бітоксибациліном (2-3 л/га) чи регуляторами росту і розвитку комах – Інсегаром, 25 WP, з.п. (0,6кг/га), Матчем 050 ЕС, 5% к.е. (0,8-1,0 л/га).

 

5. В плодових насадженнях першу обробку проводити хімічним інсектицидом (з врахуванням термінів очікування до збирання врожаю), другу – біологічним препаратом чи ювеноїдом.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь