АЛЕЯ ПАМ’ЯТІ У БАЛАКЛЕЇ ПОПОВНИЛАСЯ 17 НОВИМИ ІМЕНАМИ…
Сьогодні, у переддень Дня Збройних Сил України у центрі Балаклеї відбулось урочисте відкриття Алеї Слави з 17 новими іменами полеглих земляків. Загалом іх 58… Вшанувати пам’ять мужніх бійців, відданих синів рідної землі прийшли члени їх родин, близькі, друзі, побратими, представники місцевої влади, працівники установ, організацій, громада.
Зі словами вдячності та підтримки до родин загиблих звернулася сільський гололва Олена Благовісна. Від ЗСУ перед присутніми виступив Олександр Святченко.
З болем у серці згадали імена усіх Героїв-земляків, які віддали своє життя за Україну, за нас у війні з російським агресором. Історія кожного Героя – це історія про сміливість і самовідданість, про тих, хто міг просто жити, мріяти, творити... Вони були найкращими синами, чоловіками, братами, батьками… Вони – Герої, котрі обрали шлях захисника і віддали своє життя за наше із вами сьогодні та завтра.
...Дивляться мужні Герої на нас зі своїх стел світлими очима, сповненими життя… 58 синів Балаклеївської громади у небесному війську. Сьогодні до своїх побратимів приєдналися 17 стел небесних лицарів, це: Пузенко Артем Олексійович, Замотайло В’ячеслав Миколайович, Шанаєв Віталій Георгійович, Степанюк Андрій Миколайович, Осташевич Володимир Олександрович, Гончаренко Олександр Володимирович, Васильєв Микола Володимирович, Доброноженко Олексій Миколайович, Фірстов Костянтин Владиславович, Головішин Віталій Володимирович, Ісаченко Володимир Володимирович, Ігнатьєв Вадим Володимирович, Руденко Сергій Володимирович, Лавренчук Андрій Володимирович, Бондар Олександр Іванович, Крівік Микола Володимирович, Дмитраш Владислав Олександрович.
Хвилиною мовчання присутні віддали шану світлій пам’яті воїнів, загиблих у боротьбі за свободу та єдність України.
Алея Слави Героїв – це серце нашої пам’яті та вдячності. Це нова болюча і гірка сторінка в історії нашої громади, що стала новим осердям глибокої вдячності. Це історія нашої громади, викарбувана в іменах. Це незламность духу, скорботне місце, що завжди буде нагадувати нам, якою ціною виборюється нині можливість бути народом, мати свою культуру, мову і традиції. Ми пам’ятаємо кожного і схиляємо голови у пошані. Не забудемо і не пробачимо, і цю болючу пам’ять передамо наступним поколінням.
